Вегля пред. Сообразно, соотвѣтственно.
Давні́ш нар. 1) Сравнит. ст. отъ давно́. 2) Ранѣе. На біса щук пускаєш, пане-брате? (у ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять.... — «Даремна річ», — сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів».
Зімовни́к, -ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу.
Площина, -ни, ж. Плоскость, равнина; площадь. Земля здається рівною площиною.
Прилюбити, -ся. Cм. прилюбляти, -ся.
Притуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. притули́ти, -лю, -лиш, гл.
1) Приставлять, приставить. Одрізана скиба од хліба, — вже її не притулиш.
2) Давать пріютъ, пріютить. Одна дитина тільки з шістьох зосталася, — і того нігде притулити і прогодувати.
2) Ставить, поставить, помѣщать, помѣстить; пристраивать, пристроить. Я не знаю, де оцю макітру притулити.
4) Прижимать, прижать. Кобза первий кинувся до неї г, притуливши до грудей, чуло промовив...
5) Прилагать, приложить, примѣнить къ кому. Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує.
Пролазити, -жу, -зиш, сов. в. пролізти, -лізу, -зеш, гл. Проползать, проползти; пролѣзать, пролѣзть. Пролізла гадюка. Марко проліз по під кущем глоду. Не можна в двері, — я в кватирку, або пролізу в иншу дірку.
Розсипати, -па́ю, -єш, сов. в. розсипати, -плю, -плеш, гл. Разсыпа́ть, разсы́пать. Породила мене мати на біду, розсипала м орішеньки на льоду. Розсипала я на його чимало карбованчиків.
Служка, -ки, ж. Ум. отъ, слуга. Служка на служку, а пану трясця. Ой служки кажуть: наш то пан где.
Филозофний, -а, -е. Умный, мудреный. хитрый.
