Боронити, -ню́, -ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить В морі не втопила, од смерти боронила. Предки наші славні боронили волю. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить.
Головач, -ча, м.
1) = головань 1.
2) Рыба: Salmo hucho (самецъ).
3) Рыба: cottus, бычекъ, головачъ.
4) Головастикъ.
5) Верхъ шляпы клебанки.
6) Cм. обіручний столець.
Дудуритися, -рюся, -ришся, гл. Топыриться, упираться со страху.
Зірк! меж. = зирк!
Кахля, -лі, ж. Изразецъ. Принеси цеглинку або кахлю з груби.
Повитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. Ваба повитуха вже днювала і ночувала в Лемішок.
Позасиджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Засидѣться (о многихъ). Не по своїй волі позасиджувалися (дівчата).
Поскупувати, -пую, -єш, гл. Поскупиться.
Терміта, -ти, ж. = терміття.
Шарахнути, -хну, -неш, гл. 1) Броситься, метнуться. Кінь як шарахне у бік! Народ так і шарахнув з манастиря. Діти.... налагодились шарахнути за двері. 2) Ударить, выстрѣлить. Мій братік лучче стріляє: як шарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є.
