Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тригубач

Тригубач, -ча, м. Губастый, съ большими губами. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИГУБАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИГУБАЧ"
Виляпати, -паю, -єш, гл. Забрызгать грязью.
Витріпати, -паю, -єш, гл. Вытрепать.
Доскона́льний, -а, -е. = досконалий 2. Звісно, той там у школах, потім у віську, хазяїна досконального нема. Сим. 217.
Ключиця, -ці, ж. = ключина 2.
Навози́ти 2, -жу́, -зиш, гл. = понавозити. Зо всього світу навозили у замок найдорожчих напитків. Стор. МПр. 67.
Покрастися, -крадуся, -дешся, гл. Покрасться, пойти украдкой. Озираючись на всі боки, покрався у сіни. Мир. Пов. II. 55.
Припізнитися Cм. припізнятися.
Розгадати, -ся. Cм. розгадувати, -ся.
Самотність, -ности, ж. Уединоніе. Левиц. І. 289.
Татарюга, -ги, м. Ув. отъ татарин. Ей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти уповаєш? АД. І. 172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРИГУБАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.