Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.
Зато́н, -ну, м. Разливъ, вода затопившая землю. І хоч затони вод усю країну піймуть, не дійдуть до його, стоятиме на суші. Настала ж провесень і воду скрізь пустило... По-над затонами зібралося село. Ховавсь по пущах, нетрях і затонах.
Лину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = линути. Вода линулася. Дощик линувся — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою.
Натюжитися, -жуся, -жишся, гл. Напиться пьянымъ.
Парубота, -ти, ж. соб. Парни. Чортова парубота норовистая.
Перемітувати, -тую, -єш, сов. в. переметати, -мечу, -чеш, гл.
1) Перебрасывать, перебросить.
2) Охватывать, охватить, обвить вокругъ. В около того... патика перемітує ватаг два рази ремінь.
3) — ба́рву. Измѣнять, измѣнить цвѣтъ. Буває ласице на зіму перемітує барву.
Печать, -ти, ж. Печать. Ум. печатка.
Призьба, -би, ж. = призба. Стара сиділа з дочкою на призьбі і здалека вгледіла сина.
Снадь, -ди, ж. Загаръ, смуглость. Волос красний, кучерявий, а личенько таки лудит, хоть го трошки снадь присіла.
Усіяти, усію, -єш, гл. Засѣять. Я ж теє поле коп'єм скопаю, поп'єм скопаю і стрілками всію.
