Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тривавий

Тривавий, тривавки́й, -а, -е. Выносливый, воздержный. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИВАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИВАВИЙ"
Випручати, -ся. Cм. випручувати, -ся.
Дуба́сити, -шу, -сиш, гл. Дубасить, колотить.
Заму́лити I, -лю, -лиш, гл. = замуляти.
Келеф, -фа, м. = келеп 2. Шух. I. 128, 274.
Невистачка, -ки, ж. Недостача. Як невистачка дров, то я йому дам хуру там, чи дві. Канев. у.
Нити I, нию, -єш, гл. Ныть. Вийшла з села — серце ниє. Шевч. 75.
Охлянути Cм. охлясти.
Розгасати, -сає, сов. в. розгасти, -сне, гл. безл. Размерзать, размерзнуть, таять, растаять. Саме спочатку весни розгасло так, що крий Боже! таке багновище, що ні йти, ні їхать. Канев. у. То була грязь затужавіла, як мороз був, а тепер то знов розгасла. Волч. у.
Самодержавець, -вця, м. Самодержець. Шевч. ІІ. 245.
Упуст, -ста, м. Шлюзъ. Чуб. VI. 359.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРИВАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.