Додава́ти, додаю́, -є́ш, сов. в. дода́ти, -да́м, -даси́, гл. Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить; придавать, придать. До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Додава́ти ра́ди. Совѣтоваться. Стали ради додавати, відкіль Варни доставати. — ре́шту. Доконать. Піп йому додав регату: аж у Сібір завдано. — рук. Употребить усиліе, приложить стараніе. Додай рук, то вимиєш до-діла. — слова́ми. Донимать рѣчами. Нажене Немерівну, то й не б'є, та все її словечками додає: чи ти в мене служаночки не маєш?
Крадящий, -а, -е. = крадючий. Уроди, Боже, на трудящого, на ледащого, на просящого, на крадящого и на всякую долю.
Лома́ка, -ки, ж. 1) Дубина, большая палка, сукъ. Ой у лісі на орісі сухая ломака. Великий як ломака, а дурний як собака. Не києм — ломакою. 2) О человѣкѣ: дубина, большого роста. Ум. ломачка. Ув. ломацюга, ломачище.
Перебрести Cм. переброджувати.
Поперелазити, -жу, -зиш, гл. Перелѣзть (о многихъ).
Посі нар. До этого мѣста. Бунтує народ, навчаючи на всій Юдеї, почавши від Галилеї аж посі.
Трусанина, -ни, ж.
1) Обыскъ.
2) Смятеніе, сумятица. З самого світу у нас трусанина настала, приїхав мировий, дак і мого чоловіка забрато.
Угрущати, -ща́ю, -єш, гл. Уговаривать внушительно, даже съ угрозой. Я її не бив, а так було все угрущаю. Стали ви мене вгрущити, щоб не сумував. І хазяйка, і хазяїн угрущають і Богом, і лозиною.
Усолодити, -джу, -диш, гл. Усладить. І всолодить його потомкам жизні муку.
Чистовід, -воду, м. Мѣсто, гдѣ чистая вода, незагрязненная, непоросшая водорослями. Тут краще купаться: тут чистовід, а на брідку погано.
