Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тризілля

Тризілля, -ля, с. = тройзілля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИЗІЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИЗІЛЛЯ"
Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. К. ЧР. 12. Городова старшина. Мет. 413.
Дю́рка, -ки, ж. = дірка. Юрку, Юрку, наплюй в дюрку. Ном. № 12718.
Запові́тритися, -рюся, -ришся, гл. Запропаститься.
Зрадливий, -а, -е. Измѣнчивый, склонный къ измѣнамъ. Моє серце зрадливсє звичаю не знає. Мл. л. сб. 312. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш. Чуб. V. 418.
Небачний, -а, -е. = необачний.
Неспроможний, -а, -е. Не имѣющій возможности, не въ состояніи, несостоятельный.
Осміювати, -юю, -єш, сов. в. осмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣивать, осмѣять. Осміяли подруженьки подругу свою. Шевч.
Погодонька, -ки, ж. Ум. отъ погода.
Пстинькати, -каю, -єш, гл. Всхлипывать, плакать по временамъ. Чого пстинькаєш, шмарката? Вх. Зн. 57.
Танжір, -ра, м. = тарілка. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРИЗІЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.