Дві́чі чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть.
Доте́пний, -а, -е. Способный. Дотепна до всякого діла. А в нас такого дотепного коваля ізроду не було.
За́пад, -ду, м. 1) Въ выраженіи: за́пад-со́нце — западъ. Від запад-сонця прийшла завала. 2) Cм. єтір.
Ма́рево, -ва, с. 1) Сухой туманъ, волнующіяся испаренія. Сонце піднялось височенько, роса висохла; над ставками, над гадками затремтіло ясне марево. 2) Миражъ, обманчивое видѣніе. Марево, паноче, увесь світ мороче. Марево мріється, неначе діється.
Начепуритися, -рюся, -ришся, гл. Принарядиться. Захотіла дідча мати начепуритися, поставила-сь бриженята, ні притулитися.
Одітний, -а, -е. = одіжний 2. У сім селі дівки горді, а у другім голі, а у місті та й одітні, але бо голодні.
Остюк, -ка, м. Щетинистый усикъ, ость на колоскѣ хлѣбнаго растенія. Чорний хліб з остюками.
Позмиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Тоже, что и змитися, но о многихъ.
Пролев, -ва, м. = пралев. Ти лев собі, а я пролев, — циган одвічає.
Рівняти, -няю, -єш, гл.
1) Дѣлать ровнымъ, гладкимъ, равнять, выравнивать. Він мені дарує силу і рівня мою дорогу. Богу правий путь рівняйте.
2) Сравнивать, приравнивать. Рівня ягня проти коня. З панським свого язика не рівняй, бо як довгий, то притнуть, а як короткий, то витягнуть.