Відсоптися, -нуся, -нешся, гл. Отдышаться, отдохнуть. Ми зупинились..., щоб дати коням одсоптись, як казав погонич.
Збро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Вооружать.
Зразу нар. Сразу, вдругъ; съ самаго начала. Захоч — і вродиться все зразу. Ми тільки що наткнулись, він так таки зразу і почав лаятись.
Капнути Cм. капати.
Клубатий, -а, -е. Съ широкими бедрами. Клубата коняка.
Мишові́й 2, -вія, м. и мишовійка, -ки, ж. = мишокрілик.
Пенявий, -а, -е. Небрежный, неловкій.
Повнявий, -а, -е. Полноватый.
Того 1), мѣст. Род. пад. отъ той, те. 2) сз. Потому, оттого. Того ж жиди і свинини не їдять. А чого стало тепло?... — Того, що весна настала.
Щина, -ни ж., также и во мн. ч. щини. Урина.
