Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

талажчаник

Талажчаник, -ка, м. Раст. Salix viminalis L. Анн. 311.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛАЖЧАНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛАЖЧАНИК"
Бакалійник, -ка, м. Торговецъ бакалейными товарами.
Доскона́лість, -лости, ж. Совершенство.
Знаменитий, -а, -е. = знакомитий. Миколай імня знамените. Чуб. І. 169.
Кланці, -ців, м. мн. Клыки звѣрей и зубы. Вх. Зн. 25.
Обнатужити, -ся. Cм. обнатужувати, -ся.
Погребарь, -ря, м. Могильщикъ. Вх. Зн. 51.
Похопний, -а́, -е́ = похіпливий 1. Моторна та похопна дівчина. Г. Барв. 180.
Сало, -ла, с. 1) Сало. Різать кабанів на сало. Стор. МПр. 60. Перчун придбав салів, не каятиметься — уторгує. Кобел. у. Угорск.: внутренній жиръ у свиньи, человѣка и нѣкот. др. животныхъ. 2) дурне сало. Тупица, дуракъ. 3) сало де́рти. Родъ игры у мальчиковъ: повиснуть, зацѣпившись за перекладину ногами, внизъ головой. 4) залити сала за шкуру. Досадить, допечь кому. Не одному гарячого сала за шкуру зальємо. Стор. МПр. 45. 5) дідове са́ло. Раст. Salvia verticillata. Шух. І. 22. Ум. сальце. Плямка собі сальце. Ном. № 1137. По чарці випємо, сальця ззімо шматок. Гліб.
Узапліш нар. Заклинивши. Набий сокиру на топорисько взапліш. 2) Сплошь. Мороз іде вісім день взапліш.
Цю! меж. Крикъ, которымъ гонять свиней. Kolb. І. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАЛАЖЧАНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.