Безвиводно, нар. Постоянно, безпрерывно. У нашого кравця безвиводно робота є.
Згорбу́литися, -люся, -лишся, гл. = згорбитися.
Ковтьоба, -би и ковтьо́бина, -ни, ж. Оставшееся на лукахъ послѣ половодья углубленіе въ землѣ, наполненное водою и заросшее осокою. А вже кабана то шукай де небудь біля ковтьоби. и Крем. у. Там така твань та такі ковтьоби, що й волами звідтіля не виїдеш.
Позалазити, -зимо, -зите, гл. Залѣзть (о многихъ).
Полестатися, -таюся, -єшся, гл. Поплестись. Як би потепліло, — полесталась би я по доріжці, а то зіма отся ізнудила та ізсушила мене.
Прищурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. прищуритися, -рюся, -ришся, гл. = прищулюватися, прищулитися. Прищурюсь собі в куточку.
Продавати, -даю́, -є́ш, сов. в. продати, -дам, -даси, гл. Продавать, продать. Продай, моя мати, коня вороного.
Прослух, -ху, м. Слухъ, вѣсть, извѣстіе. Ні слуху, ні прослуху.
Цокотати, -чу, -чеш, цокотіти, -чу, -тиш, гл. 1) = цокати. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. 2) Стрекотать. На моїй дерезі тільки цвірінькають горобці та цокотять сороки. 3) Говорить быстро, высокими нотами. Дівчата, мов ті сороки, цокотали. Не та стала дівка: до хлопців цокоче, як ясочки грають Марусини очі. «Нікчемний той рід жіночий, каже: все б їм гуляти! Гуляють та цокочуть, як ті сороки.
Щиблювати, -люю, -єш, гл. — поріж. Надѣвать по́ріж (родъ рыболовной сѣти) на канатъ.
