Витребити Cм. витребляти.
Достемені́сінько нар. Точнехонько такъ.
Намо́тувати, -ту́ю, -єш, сов. в. намота́ти, -та́ю, -єш, гл. Наматывать, намотать.
Окувати, окую́, -єш, гл. = обкувати. Окує воза, то на чудо.
Пазушшя, -шя, с. Пазуха, мѣсто за пазухой. Буде й голому поза пазушшю.
Песькатися, -каюся, -єшся, гл. Пачкаться.
Попрястися, -ду́ся, -дешся, гл.
1) Попрясть нѣкоторое время.
2) Спрясться. Прокидається, а ті мички попрялись, посукались.
Сказати, -жу́, -жеш, гл.
1) Сказать. Сказаного і сокирою не вирубаєш.
2) Велѣть. Він все це поробив, як йому сказано було. Сказав нагріти два казани.
3) Сказано. Извѣстно. Сказано — дитина!
Стислість, -лости, ж. Сжатость.
Углитнути, -ну, -неш, гл. Укусить, ущипнуть клювомъ. Гусак як углитне за ногу.
