Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хто

Хто, кого, мѣст. Кто. Знаю тебе, хто єси. Єв. Мр. І. 24. А хто тут у лисиччиній хатці? Рудч. Ск. І. 45. Хто так, а хто сяк. Кто нибуть, кто либо. Може хто вас налаяв? МВ. І. 11. Може хто звістку подасть. Кто бы ни было. Хто йде, не мине: то кивне, то моргне. Шевч. 196. хто хоч, кого́ хоч, кому хоч. Кто, кого, кому угодно. Кому хоч, тому й оддаси. нема́ кому́. Некому. Лема кому роспитати, чого плачуть очі, нема кому росказати, чого серце хоче. Шевч. 40. ні́ від кого мені́ піти з до́му, бо сама до́ма. Некому замѣнить меня дома, если бы я ушла. Волч. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХТО"
Бабчин, -на, -не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех.
Виникати 1, -каю, -єш, сов. в. виникнути, -ну, -неш, гл. 1) Возникать, возникнуть, появляться, появиться, выходить, выйти. Перед матінков Божов ружа проквітаєш, а з тої ружи пташок виникаєш. Гол. II. 7. 2) Слѣдовать, послѣдовать.
Зажа́ти Cм. зажинати.
Зашмага́ти, -га́ю, -єш, гл. Засѣчь, забить. До полусмерти зашмагав канчуками. Стор. І. 191.
Козаченько, -ка, м. Ум. отъ козак.
Окромішний, -а, -е. = окрімний. Відложила... в окромішню торбинку. Г. Барв. 156.
Перегінка, -ки, ж. Часть овчины? ЗЮЗО. II. 547.
Тридесять, -ти числ. Тридцать. Єсть за тридесять земель попович Ясат. Рудч. Ск. II. 104.
Унимливий, -а, -е. Робкій, застѣнчивый, стыдливый. Шейк. Вх. Зн. 73.
Шльондра, -ри, ж. = шлюндра.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.