Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуртуна

Хуртуна, -ни, ж. = хуртовина. Скотарі мали собі од вітру й хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРТУНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРТУНА"
Віддякуватися, -куюся, -єшся, віддячитися, -чуся, -чишся, гл. = відлякуватися, віддячитися. Грин. І. 114. Я не зможу тобі віддячитися. Федьк.
Засту́джувати, -джую, -єш, сов. в. вастуди́ти, -джу́, -диш, гл. Простуживать, простудить. Аф. 438.
Лебердаші мн. Мѣдные крестики. Вх. Зн. 31.
Полов'яний, -а, -е. Изъ мякины. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота. Ном. № 5355.
Поодинці нар. По одному, въ одиночку.
Потомити, -млю́, -миш, гл. Утомить. Драг. 65. Їдуть вони, їдуть, — вже й коні потомили й зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Ми їхали за три милі, кониченьки потомили. Мил. Св. 34.
Почеркеситися, -шуся, -сишся, гл. Очеркеситься. Чоловік мій воював-воював, та так почеркесився, шо не розберу вже шо і балака. Мнж. 171.
Простірність, -ности, ж. Свобода, нестѣсняемость, отсутствіе субординаціи, распущенность. Як то можна, щоб син мав таку просторність. Н. Вол. у.
Татарин Cм. татар.
Хрипливий, -а, -е. Хрипливый, скрипливый. Хрипливе дерево два віки живе, а здорове й одного не переживе. Ном. № 8156.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУРТУНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.