Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хурбан

Хурбан, -на, м. ? Матері твоїй хурбан чортів. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРБАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРБАН"
Байцарка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. начиння 3. Конст. у.
Галдамаш, -ша, м. = одамаш. Вх. Зн. 43.
Деря́ба, -би, м. пт. Соя, Corvus glandarius. Ум. Деря́бонька.
Павутина, -ни, ж. Паутина. Чуб. V. 819.
Погорження, -ня, с. Пренебреженіе, презрѣніе. В його душі змінялись то жаль, то погорження. Стор. МПр. 16.
Позоставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Остаться (о многихъ). Не стало вже ставать і сала, а тільки самі грінки позоставались. ЗОЮР. І. 290. От і сі діти, що позоставались живі... чогось вже мізерніють. Левиц. І. 139.
Постелити, -ся. Cм. постеляти, -ся.
Прилиза, -зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Притишити, -шу́, -ши́ш, гл. Усмирить. Треба притишити себе. Н. Вол. у.
Стая, стаї, ж. 1) Жилище гуцульскихъ пастуховъ въ полонинах. Шух. І. 185 — 187. Там в стаї ватаг на флояру грає. Федьк. І. 17. 2) Рядъ. Стая кіп. 3) = ліса 2. Браун. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУРБАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.