Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

худібний

Худібний, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422.. Cм. худобний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУДІБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУДІБНИЙ"
Віщук, -ка, м. Вѣстникъ. Вх. Лем. 399.
Гузире́ць, -рця, м. Ум. отъ Гузирь.
Корчій, -чія, м. Судороги.
Онавісніти, -ні́ю, -єш, гл. Надоѣсть. Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок, — надокучило! МВ. ІІ. 89.
Помити, ми́ю, -єш, гл. Помыть. Ой помила у воді, посушила на горі. Чуб. V. 435.
Поперериштовувати, -вую, -єш, гл. Поставить иначе лѣса (во многихъ мѣстахъ).
Рдитися, -джуся, -дишся, гл. О животныхъ: горячиться. Жеребець серед кобил рдиться. Лохв. у.
Сковзалка, ско́взанка, -ки, ж. = скобзалка. Без його сковзанка не втиралась. Св. Л. 39.
Хабальство, -ва, с. Кокетство, волокитство, любовныя связи. Желех.
Шелепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУДІБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.