Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хура 1

Хура 1, -ри, ж. Нагруженный кладью возъ, сани съ кладью, кладь. Приїхали козаки аж трьома хурами. Що на перву хуру скриню та перину, а на другу хуру все сребро та злото, а на третю хуру сама Хайка сіла. Грин. ІІІ. 267. Бувало накладуть хуру хліба, як тільки може снасть винести. Рудч. Ск. II. 196. Тепер посилає мене (хазяїн) з хурою в Одесу. Кв. Хури не брали. Рудч. Чп. 146. стати під хуру. Подрядиться везти кладь. КС. 1882. X. 186. Сергій.... із під хури вернеться. Г. Барв. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРА 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРА 1"
Бовкати, -каю, -єш, гл. 1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. О. 1861. X. 148. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він. Ном. № 13827. 2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала. Г. Барв. 152.
Збри́зкати, -каю, -єш, гл. Побрызгать.
Кайма, -ми, ж.? Ой увійди, батеньку, увійди, з кайми віночок іздійму. Мил. 130.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Пишність, -ности, ж. Пышность, важность. З гордостю, за пишностю з глави шличка не здиймали. АД. І. 193.
Підгорочка, -ки, ж. Небольшая возвышенность у подошвы горы. Видно гору, видно підгорочку. Чуб. IV. 533.
Подорожитися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Запросить или взять дорого. Ще добре, що не подорожились горілкою.
Поліжниця, -ці, ж. = породілля. Гн. II. 197.
Тринка, -ки, ж. Ум. отъ трина.
Хрумкати, -каю, -єш, гл. = хрумати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУРА 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.