Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хус

Хус, -са, м. = хвус. Ото геть увесь лій вигорів у каганці, — зістався самий хус.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУС"
Закректа́ти, -кчу́, -чеш, гл. Закряхтѣть. Цибелла перше закректала, а послі кашлять почала. Котл. Ен. V. 36.
Йойкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] йойкнути, -ну, -неш, гл. Плакать, вопить, вскрикнуть. А на зуб собі йойкай! ЕЗ. V. 183. Ні плаче, ні голосить, бо відай не може, лиш часом, часом йойкне: Боже милий. Боже! Федьк. І. 67.
Лиши́р, -ра, м. Лишай. Вх. Зн. 33.
Перестилати, -ла́ю, -єш, сов. в. переслати, -стелю, -леш, гл. Перестилать, переслать вновь. Перестилайте їм постілоньку так, як я перестилала. Мил. 189.
Пихати, -ха́ю, -єш, гл. = піхати. Най буде бабці пихано, а дідові мелено. Чуб. І. 261.
Попідрізувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и підрізати, но во множествѣ.
Срати, -серу, -реш, гл. Испражняться, орать.
Терментина, -ни, ж. = терментиля. Вх. Пч. II. 36.
Уписувати, -сую, -єш, сов. в. уписати, -шу, -шеш, гл. 1) Вписывать, вписать. 2) Списать, умѣстить писавши, уписать. Це наказали, що на воловій шкурі не впишеш. Ном. № 5604.
Шиць меж. Скокъ. Коли се жаба шиць у воду. Чуб. I. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.