Вибухати, -хаю, -єш, сов. в. вибухнути, -ну, -неш, гл.
1) Неожиданно прорываться, прорваться, вспыхивать, вспыхнуть. Дим з коміна вибухає. Вибухла война.
2) Взрываться, взорваться.
3) Только сов. в. Выпалить, выстрѣлить. Вибухнуло в рушниці.
Відтулити Cм. відтуляти.
Гру́з, -зу, м. Битый кирпичъ, щебень. Оклипцював її (хату), грузом набив.
Кінчатися, -ча́юся, -єшся, с. в. кінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл.
1) Оканчиваться, окончиться, приходить, придти къ концу. От уже і третій день кінчався, піп і сам не знає, що робить. Кінчивсь рік. Вони знали одно: чим суд кінчився і по тому судили. Служба божа кінчалась.
2) Умирать, умереть.
Краяти, краю, -єш, гл.
1) Рѣзать, разрѣзывать. Яблучко крають. Краяти коровай дрібненько. Опанас поставив чарку, оселедець крає.
2) Кроить. Сукню крайте.
3) — серце. Раздирать, разрывать сердце. Не край мого серця.
Побідкатися, -каюся, -єшся, гл. Посѣтовать. Побідкався, побідкався піп, та й вернув гроші.
Самий, -а, -е., мѣст. Самый. Ой топи мене, моя мати, да на самеє денце. В собаках сама сила. Докатав до самого краю. Ой дай коню овса по самиї перса.
Сириця, -ці, ж. Сыромятная кожа, сыром. ремень. Став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. В'язали руки да сирицею. Пов'яжу я той льон сирою сирицею. Ум. сири́чка, сири́ченька.
Слухащий, -а, -е. Слушающій. Усім головам слухащим — на многі літа.
Фарбітки, -ток, ж. мн. Ручныя кружева.