Берлина, -ни, ж. Рѣчное судно: берлина, барка (по Днѣпру). Ум. берлинка. Кілька дубів і берлинок з кавунами, бичувалося по Дніпру.
Виговоряти, -ря́ю, -єш, гл. = виговорювати. Буде твоя мати мені виговоряти: вставай, невіхно, ти вставай молодая. Як би достаток, то не схотів би цього і виговоряти, а то по неволі уже треба (що має дати на весілля молодий).
Грюкотне́ча, -чі, ж. = Грюкнява.
Затира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зате́рти, -тру́, -ре́ш, гл. Затирать, затереть, стирать, стереть. Ой ходімо, дівчинонько, слідок затирати. Переносно: заглаживать, загладить, стараться скрыть. Як ні затирала свій смуток шуткуванням... він раз-по-раз допитувався. 2) — ру́ки. Потирать руки. А там, затираючи руки... потяг доріженькою до хати. 3) Дѣлать заторъ. Із ляхами пиво варити затирайте: лядський солод, козацька вода, лядські дрова, козацькі труда. 4) У бочаровъ: прорѣзывать на нижней части клепокъ полосу или вырѣзку для вставки дна. 5) Только несов. в. Ѣсть съ аппетитомъ. Панотець затирав сметану з свіжим сиром, випивши чарку оковитої. Тимоха тим часом затирав печену курку, що на стіл подали. 6) — борщ. = заправляти 1.
Зачуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зачумить, заразить.
Людої́д, -да, м. Людоѣдъ. Ах ти людоїд. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців.
Петрівний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Петровскій. петрівня рілля. Распаханная въ петровскій постъ земля для озими.
Підставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підставити, -влю, -виш, гл.
1) Подставлять, подставить. Підстав, дівко, коновочку під гадючу головочку. Уже тепер годі за вас підставляти шию.
2) — що. Замѣнять, замѣнить чѣмъ, дать въ замѣну. Товар у кого захоріє, — уже він свій підставить.
Потяглий, -а, -е. Отлогій и длинный. Потягла гора.
Приощадити Cм. приощажати.
