Безецність, -ности, ж. Безстидство.
Веретка, -ки, ж. Ум. отъ верета.
Госпожа́, -жі́, ж. 1) Титулъ Богородицы (съ эпитетомъ Пречиста). Благослови, Боже, Пречиста Госпоже! 2) Попадья, жена священника. Ум. Госпо́женька. Употребляется также въ значеніи: господиня. Уклонивсь.... хазяйці: «Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?»
Дограва́ти, -граю́, -є́ш, сов. в. догра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Доигрывать, доиграть. Дід до вечора дограв, а увечері став іти додому.
Зміюк, -ка, м. Самецъ-змѣя.
Кінчатий, -а, -е. Остроконечный. Кінчатий ніж.
Кукурудзяний, -а, -е. Кукурузный.
Мизи́нчий, -а, -е. Самый младшій. Мизинче, поки буде инче.
Потяжко нар. Тяжеловато.
Штука, -ки, ж. 1) Часть чего либо, кусокъ. Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена. Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. 2) Искусство. 3) Вещь. Шкода муру, — старосвітська штука. 4) Хитрость, уловка, продѣлка. А тут є якась німецька штука, що усе оце робить. братись на штуки. Употреблять хитрости, уловки. 5) Диковина, трудность. Не штука роскинути, а штука зібрати. Не штука наука, а штука розум. Бити не штука. 6) огнева штука. Феерверкъ. Перед домом вкопували риштовання за для огневих штук. Ум. штучка, штучечка.
