Віддаха, -хи, об. Отдающій, отдающая. Будь узяха, будь і оддаха.
Келеп, -па, м.
1) Чеканъ. (Голота) до його прибуває, келепом міжи плечи грімає. Чи не роскололи ляхи мені голови шаблями да келепами?
2) Палка съ рукояткой, преимущественно въ родѣ молотка. Взявши келеп в руки... потягну і доберуся сяк то так в Теплиці.
3) Черепаха. Ум. келепець. Із під поли позлотистий келепець виньмає, по столу три рази затинає.
Лосня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Лосниться, блестѣть. Полики шовкові лосняють, літа мої минають.
Перевчати, -ча́ю, -єш, сов. в. перевчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл.
1) Выучивать, выучить, переучить многихъ. Самому всіх не перевчить.
2) Переучивать, переучить выученное наново.
3) Переучивать, переучить чрезъ мѣру.
Помеженно нар. Смежно.
Сконати, -на́ю, -єш, гл. Скончаться, умереть. Бодай тії не сконали, що нас розлучили. Гриць сконає, нім когут запіє.
Співати, -ва́ю, -єш, гл. Пѣть. В полі пташки літають, веселенько співають. На гуслях грає, красно співає. На два криласи не можна співати.
Татцьо, -ця, м. Ум. отъ татко.
Торч, -чі, ж. Родъ огорожи: палки изъ хвороста, укрѣпленныя вертикально. Обгородив торчу.
Тулу́к, -ка́, м. 1) Медвѣжонокъ, волченокъ. Вовчиха начинить тулуки. Медведиха ужеребила тулуки. 2) = Тулун.
