Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

худібчина

Худібчина, -ни, ж. = худібка. К. ЧР. 139. Г. Барв. 197. Сим. 203. Заробля, щоб таки збити хоч яку небудь худібчину. Чуб. II. 499. Занапастив худібчину через свою дівчину. Чуб. V. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУДІБЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУДІБЧИНА"
Догане́ць, -нця́, м. Ум. отъ II. Доган.
Дяконі́вна, -ни, ж. Дочь діакона.
Жайвір, -вора, м. = жайворонок. Вх. Пч. II. 8.
Затьо́рач, -ча, м. = затирач. Сумск. у.
Обруб, -ба, м. 1) Отдѣльный кусокъ земли, участокъ. Моя земля в однім обрубі. 2) Въ водяной мельницѣ: небольшая возвышенность на поду, на которой лежать жернова. Черниг. у.
Пагність, -ностя, м. Ноготь. О. 1861. XI. Св. 62. Добра ні на пагність. Св. Л. 281.
Пухтій, -тія, м. Жирный, неповоротливый человѣкъ. Черк. у.
Ужиткування, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы. Желех.
Холітати, -таю, -єш, гл. = хитати. Вх. Зн. 76.
Чоботариха, -хи, ж. Жена сапожника.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУДІБЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.