Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуркало

Хуркало, -ла, с. см. фуркало. Крутнувся той бич на ціпильні, як хуркало. Грин. II. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРКАЛО"
Бузівок, -вка, м. Годовалый теленокъ. Вас. 197.
Жирови́й, -а, -е. 1) Незаконнорожденный, прижитый. Мнж. 180. Жаль хлопця доброго, він жирову бере дочку. 2) Трефовый (о масти въ картахъ). К. С. 1887. VI. 466. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596.
Зміщати, -ща́ю, -єш, сов. в. змісти́ти, -щу́, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Їх змістили докупи. Павлогр. у.
Кам нар. Чѣмъ. Угорек. Желех. Вх. Зн. 23.
Копія, -пії, ж. Копія. Хто в Шевченковій Катерині, або хоч і в Марусі Квітчиній, бачить ескіз, копію з людини? Хата.
Мину́ти, -ся. Cм. минати, -ся.
Переляскати, -каю, -єш, переляща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Перестать хлопать (бичемъ).
Пооблуплювати, -люю, -єш, гл. Облупить (во множествѣ).
Поспільство, -ва, с. Простой народъ, чернь. К. ЧР. 71. Допекли (ляхи) козакам і поспільству. К. ЧР. 39.
Прагнущий, -а, -е. Жаждущій. Був єм прагнущий, — не напоєлисте мене. Гн. II. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУРКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.