Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умовити

Умовити, -ся. Cм. умовляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВИТИ"
Движо́к, -жка́, м. Жесть, движеніе. Черниг. г.
Діскува́тися, -куюся, -єшся, гл. Искать, хлопотать. Пропав віл, не дуже за ним і діскуються. Черкас. у.
Дра́глий, -а, -е. 1) Студенистый. 2) Переносно: слабый, безсильный. Ум. драгле́нький. Як маєш у руці що драгленьке, то пустити мусіш. МВ. (О. 1862. І. 85).
Невправка, -ки, ж. Невозможно справиться съ чѣмъ.
Притруд, -ду, м. = підбій 3. Вх. Пч. І. 5. Cм. набій.
Пульош, -ша, м. = пульпак. Вх. Лем. 458.
Розсмикати, -ся. Cм. розсмикувати, -ся.
Ростріпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. ростріпатися, -паюся, -єшся, гл. Растрепываться, растрепаться.
Рясниця, -ці, ж. = рясиця. КС. 1883. II. 393.
Фоскати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.