Важок, -жка, м. Гирька въ ватерпасѣ; тяжесть, привязываемая къ концу веревки (напр. при опусканіи въ воду и пр.).
Затаї́ти, -ся. Cм. затаювати, -ся.
Затруби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Затрубить. Тепер, дівчино, затруби собі в кулак. Та як затрубить та в роговцю. 2) Завыть. Не затрубить так пес, як вовк. За козаком всі звіри затрубили.
Злива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. злити, зіллю́, зіллєш, гл. 1) Сливать, слить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Йому мила з усіх мисок вечерю зливає. 2) Лить, полить на что. Зливати на руки. Зливши миро се, на погребення зробила. 3) Поливать, полить, обливать, облить; заливать, залить. Треба злити долівку, щоб пилу не було. Зіллю ввесь сад слізьми. Так гляне, неначе холодною водою зіллє. Ріка зливає поберіжжє.
Крадіж, -жу, м. Кража, воровство.
Передовий, -а, -е. Передовой.
Понавербовувати, -вую, -єш, гл. Навербовать (многихъ).
Стрітенський, -а, -е. Срѣтенскій. Стрітенська вода.
Табин, -ну, м. Шелковая плотная матерія.
Хвилюватий, -а, -е. Волнообразный, волнистый. Полонини — се то рівні, то горбуваті, то хвилюваті обшари високих гір.
