Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умітенінко

Умітенінко, -ка, с. = уметене подвіренько. Сл. умітати и подвіренько. На вмітенінку красно вметено, красно вметено перед світлоньков. Гол. IV. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІТЕНІНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІТЕНІНКО"
Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.
Кучериха, -хи, ж. Жена кучера. Кучерихи дома не було. Г. Барв. 470.
Милова́нець, -нця, м. Фаворитъ, любимець.
Оркис, -су, м. Полба. Вх. Лем. 444.
Перекатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перемучить (многихъ).
Поголоснійшати, поголоснішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться громче. Голосна пісня його через те ще поголоснійшала на широкому світі. К. ХП. 130.
Поляченько, -ка, м. Ум. отъ поляк.
Правдиве нар. = правдиво. Сей правдиве у Бога вірує. О. 1861. IX. 179.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.
Чо Сокращенное чого (Cм.). Чо хочеш? Гн. II. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІТЕНІНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.