Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умовчати

Умовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать, помолчать. Вона така, що нікому не вмоччить. Богод. у. Горе не умовчить. Ном. № 2368.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВЧАТИ"
Альтемба́с, -су, м. Родъ парчи. Срібним альтембасом стін не обіб'ю у труні. Щог. Бор. 58.
Валюшний, -а, -е. Сукновальный.
Відпустити Cм. відпускати.
Гоно́рство, -ва, с. Самолюбів. Ляхи з лукавства та з гонорства зведуться на нивіть що. Стор. МПр. 46.
Дозріва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Видѣть, узрѣвать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову. Шевч. 211.
Кукільчик, -ка, м. Ум. отъ кукіль.
Почухмарити, -рю, -риш, гл. То-же, что и почухати, но сильно.
Твердко нар. = твердо. Шейк.
Цицьковий, -а, -е. Грудной. У мене дитина цицькова, то не можна на місто піти. Канев. у. цицькове́ теля. Теленокъ сосунъ. Херс.
Шабас, -су, м. = шабаш.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМОВЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.