Коломазник, -ка, м. = колімажарь.
Копати, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. І свяченим (ножем) копа яму. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною.
2) Выкапывать. А там знов копають буряки та возять до сахарні. Ой став козак царь-зілля копати.
3) Раскапывать, разрыхлять. Копай грядку!
4) копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Як хороший, — не жаль грошей, а як поганий, — копну ногами.
Лазовий, -а́, -е́ лазове́ сіно. Сѣно снятое съ лазу, лѣсной поляны.
Лю́тно нар. Морозно съ холоднымъ вѣтромъ. Лютно на дворі.
Мета́, -ти, ж. 1) Цѣль. Я тілько одно мав на меті: щоб книжку видать яко мога скоріше. II. Очевидячки досягла до своєї мети. на близьку мету. Въ близкомъ разстояніи. 2) Родъ игры въ мячъ.
Очепити, -ся. Cм. очепляти, -ся.
Принародно нар. = прилюдно. Прилюдно, принародно бито.
Сипучка, -ки, ж. Погода зимняя, когда вѣтеръ мететъ снѣгъ.
Сонливиці, -ць, ж. мн. Сонливость. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки.
Удиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. удертися и удра́тися, удеруся, -решся, гл. Врываться, ворваться, вторгаться, вторгнуться.
