Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

унудити

Унудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив. Чуб. Ш. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УНУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УНУДИТИ"
Басанунча, -ча́ти, с. Маленькая крайка. Вх. Лем. 390.
Зама́щувати, -щую, -єш, сов. в. замасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Замазывать, замазать. Глина... замастити піч. МУЕ. III. 51. 2) Замасливать, замаслить.
Ма́рність, -ности, ж. 1) Суета, тщета, суетность. 2) Ничтожность, пустота.
Під'їзжати, -жаю, -єш, гл. = під'їздити. Чуб. V. 399.
Покуть, -тя, м. = покуття. Рудч. Ск. І. 40.
Поріг, -ро́гу, м. 1) Порогъ. Стоїть дівка на порозі да з козака сміється. Мет. 89. у порогах стояти. Стоять у порога. КС. 1883. II. 383. Мнж. 66. П'ють у кума мед-вино, а ми в порогах стоїмо. Грин. II. 302. 2) Порогъ на рѣкѣ. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, — ревуть пороги і могили — гори. Шевч. 4. 3) Нижняя часть живота (у родильницы?) Дитина стала у порогах та й стоїть (у породіллі). Волч. у. Ум. поріженько. Грин. III. 525. поріжок, поріжечок.
Постувати, -тую, -єш, гл. Постить.
Хазяйнування, -ня, с. Хозяйничаніе.
Чагарник, -ку, м. = чагарь. Кругом його (каміння) ріс густий чагарник. Стор. МПр. 42.  
Шибиткуватий, -а, -е. Шаловливый, быстрый, подвижной. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УНУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.