Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

узивати

Узивати, -ва́ю, -єш, сов. в. узвати, узву, узвеш, гл. 1) Обзывать, обозвать. Полежієм, домонтарем, гречкосієм узивати. Мет. 415. 2) Преим. несов. в. призывать. Бога взивай, а руки прикладай. Ном. № 65. 3) Звать, зазывать, зазвать. Узивають її в хату, питаю: чи підеш, чи ні? Грин. ІІІ. 424.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗИВАТИ"
Гра́дус, -са, м. Градусъ. Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. Ком. Р. ІІ. 79.
Гу́зір, -ра́, м. см. Гузирь 1. Шух. І. 176.
Забрести́, -реду́, -де́ш, гл. 1) Забресть, зайти. Ой ти брів, чорнобрів, чом до мене не забрів? Чуб. V. 1126 — в го́лову. Взбрести на умъ. Робе, що в голову йому забреде. Харьк. 2) Зайти въ водѣ (напр. во время ловли рыбы неводомъ). Аф.
Зв'яза́ти, -ся. Cм. зв'язувати, -ся.
Лебединка, -ки, ж. Сорт груші. Желех. Груша-лебединка. О. 1862. II. 48.
Обмочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Замачиваться, замочиться. Хоч по шию в воду та до свого роду, хоча й обмочуся — в роду обсушуся. Чуб. V. 474.
Огласити, -ся. Cм. оглашати, -ся.
Переперчити, -чу́, -чи́ш, гл. Слишкомъ много перцу положить въ кушанье.
Рівночасно нар. Одновременно.
Щавидуб, -ба, м. Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы. Чуб. II. 229.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.