Жа́лування, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Питання та жалування було доволі в дому, а ще більш вбожества та суму. 2) Заботливость, выраженіе любви. 3) (Съ великорусок.). Жалованье. Царь йому жалування дав.
Заскварча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = зашкварчати.
Їстоньки гл. ум. отъ ї́сти. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Йому ненечка їстоньки носить.
Насва́туватися, -туюся, -єшся, гл. Присватываться. Насватується до мене Петро. Насватувався якийсь київський, та вона... (не схотіла). Пан Кулінський почав на Масю насватуватись.
Обкипати, -наю, -єш, сов. в. обкипіти, -плю, -пиш, гл. — кро́в'ю. Покрываться, покрыться кровью. Нагайка-дротянка з кілка не звисає, моє біле тіло кров'ю обкипає. Що наша копійка? Кров'ю обкипіла.
Підгледіти, -джу, -диш, гл. = підглядіти.
Позасновувати, -вую, -єш, гл.
1) Основать (во множествѣ).
2) Заткать (паутиной во многихъ мѣстахъ). Павутиною павуки позасновували.
Росторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Расторговаться.
Ряжечка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа.
Сиротюк, -ка, м. Сирота.
