Злодіяка, -ки, м. Большой воръ. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться. Поночі блукає злодіяка. Ум. злодіячка. Воришка. Якийсь лихий злодіячка.
Ківки, -ків, м. м. = лядобійці.
Мно́гий, -а, -е. Многій. Даруй, Боже, многі літа цьому господару.
Полускирт, -та, полускирток, -тка, м. Полскирды. Були скирти, полускирти, а тепер немає.
Понаносити, -шу, -сиш, гл. Нанести (во множествѣ). Понаносив стьожок, серьог, намиста доброго. Повечеряймо того, що попи покійні тобі понаносили.
Пригрущати, -ща́ю, -єш, сов. в. пригрусти́ти, -грущу, -стиш, гл. Внушать, внушить, приказывать, приказать. Він так мені пригрущав, щоб я тобі наказав. Можайка кряжив здорово за паничами, глядів їх, як своїх дітей, пригрущав, щоб не робили погано. Лихий свекор погуляти да не пустить; ой хоть пустить молодую да й пригрустить: «Іди, іди, дитя моє, не барися: у сінечки за дверечки да й вернися.
Прижовтий, -а, -е. Желтоватый.
Пущадло, пущало, -ла, с. Ланцетъ для пусканія крови.
Рубати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Рубить. Було б не рубати зеленої вишні. В лісі дрова рубають, а до села тріски падають. Поперед війська да січуть рубають. рубати в пень. Истреблять (врага) до послѣдняго человѣка.
Усолодитися, -джуся, -дишся, гл. Усладиться, насладиться. Усолодився, як первак у хріні.
