Ґоспо́дарь, -ря, м., ґосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = Господарь, господарювати.
Закрю́кати, -каю, -єш, гл. Заквакать. Жаби закрюкали.
Комисар, -ра, м.
1) Комиссаръ. Чого вже не робили тії старости й комисари з городовими козаками.
2) Исправникъ. Добре було жити, поки не писали пани комисари хлопців у некрути. Я бачив сам таких і може б показав, да цур йому! боюсь: росержу комисара. Ум. комисарчик. Приїхали комисарчики, зі Львова писарчики господу записати, де має король стати.
Погроза, -зи, ж. Угроза. Він погрози не страхався. Ум. погрозна.
Поторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Прилежний, -а, -е. Принадлежащій къ чему. Я був тоді не сам касиром, а Семен був до мене прилежний.
Примха, -хи, ж.
1) Прихоть, капризъ, выдумка. Жінко, каже, се вже, бачу, твої примхи.
2) мн. Суевѣрная примѣта, предразсудокъ. Знахарство.
Присішок, -шка, м.
1) Подпорка.
2) Столбикъ съ развилиной на концѣ, въ которую помѣщается горизонтальное бревно (при постройкѣ сарая).
3) мн. присішки. Въ думѣ — стремена. То теє (козак Голота) промовляв, на присішках став, без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилає. Это же мѣсто съ переводомъ:
Роззолочувати, -чую, -єш, сов. в. роззолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, разукрасить золотомъ.
Скат, -ту, м. Скатерть. На столах скати все ляннії.
