Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ужиток

Ужиток, -ку, м. 1) Польза. Ой з нашого закохання ні слави, ні вжитку. Мет. 78. З мене нема громаді ніякого вжитку. Стор. І. 229. 2) Потребленіе. На хазяйський вжиток. 3) ужитки. Достатки, имущество. Оставляю тобі.... всі мої ужитки, всі мої ужитки і маленькі дітки. Н. п. О. 1861. IV. 93. Сосниця-роскошниця, великі вжитки: кругом вода, а в середині біда. Ном. № 741.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЖИТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЖИТОК"
Анке́р и анки́р-ру, м. = Альки́рДе ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. І. 126.
Вадкий, -а, -е. 1) Вредный. 2) Тошный. Уман. IV. 120.
Дошарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домыть (мочалкой). Чи вже дошарувала підлогу? Васильк. у.
Ковач, -ча, м. = коваль. Вх. Зн. 26.
Маршува́ти, -шую, -єш, гл. Маршировать. КС. 1882. V. 353.
Нащосерце нар. = нащесерце.
Пархач, -ча, м. 1) Паршивець. 2) = парх 2.
Поохлябуватися, -буємося, -єтеся, гл. Ослабнуть, расшататься (во множествѣ). У возі поохлябувалось усе. Н. Вол. у.
Пошлюбувати, -бу́ю, -єш, гл. Повѣнчаться съ кѣмъ. А ти, боярине, не подивуй, іди собі иншую пошлюбуй. Н. п.
Сунутися 1, -нуся, -нешся, гл. 1) Соваться. Не питаючи броду, не сунься у воду. Ном. 2) Медленно двигаться, надвигаться. Стрічкою сунулись козаки. Стор. МПр. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЖИТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.