Бгатися, бгаюся, -єшся, гл. 1) Складываться, свертываться. 2) Скорчиваться, съеживаться. Хома в куточку бгавсь.
Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ.
Византія, -тії, ж. Византія, Константинополь. Босфор клекотить, неначе скажений; то стогне, то виє: йому Византію хочеться збудить.
Відбузувати, -зую, -єш, гл. Отколотить, отдуть. Одбузує чоловік жінку.
Заті́патися, -паюся, -єшся, гл. Затрепетать, задрожать. Губа затіпалася. У Пороха руки затіпались. Серце затіпалось, немов хто доторкнувся до його. Затіпалось розшматоване тіло Речі Посполитої, як тіпається индик після того, як голова одрубана.
Капище, -ща, с. Капище. Росердили його (Бога) своїми кашицами.
Нововірний, -а, -е. Относящійся къ новому ученію. Нововірні оповідання про світ широкий, про науку правди.
Пережовтити, -вчу, -тиш, гл. Слишкомъ пожелтить.
Полільницький, -а, -е. Относящійся къ полотью. Пісні полільницькі.
Снітистий, -а, -е. Съ головней (о хлѣбѣ).