Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уродник

Уродник, -ка, м. Красавецъ. Встрѣчено у Щоголева. Мусить вродник в кого небудь попитатися поради. Щог. В. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 352.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРОДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРОДНИК"
Бумажний, -а, -е. = папіровий.
Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. Мет. 78. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. К. ЧР. 310. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Стор. МПр. 104. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла. Грин. ІІІ. 313.
Діва́ся, -сі, ж. ласк. отъ діва. Ум. Діва́сенька.
Дуранля́си, -сів, м. мн. Глупости, глупые поступки. Дуранляси виробляє. Рудч. Ск. І. 75.
Дя́кон, -на, м. Діаконъ. Морд. (Млр. л. сб. 124).
Кухарь, -ря, м. Поваръ. Жаба кричить-верещить, а кухарь на рожні її ...тащить. Ном. № 1222. В пекарні стукотять ножі — кухарі обід готують. Левиц. І. 194.
Мали́зна, -ни, ж. Малость.
Муха́риця, -ці, ж. Насѣк. Culex pipiens. Шух. I. 23.
Статок, -тку, м. 1) Имущество. Шух. І. 106. Св. Л. 277. Нехай отець і матуся мою пригоду козацьку знають, статки-маєтки збувають, великі скарби собірають, головоньку козацьку з тяжкої неволі визволяють. Лукаш. 2) Скотъ. Чуб. III. 230. Перелічив статок, — нема корови. Чуб. II. 230.
Страма, -ми, ж. Постыдное дѣло. Що я роблю страму таку. Алв. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРОДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.