Арнау́тка, -ки, ж. Сортъ пшеницы: арнаутка, бѣлотурка.
Волосяниця, -ці, ж. Власяница. Замість чернечої волосяниці надів сталеву ковану тканину.
Гу́льма́ нар. употребляемое тавтологически для усиленія значенія гуляти. Оттак цілісінький день гульма гуляє.
Дубі́вка, -ки, ж. 1) Родъ дыни. Пішов на свій базарь, купив хліба, огірків, пшенички, диню дубівку. 2) Чернильный орѣшекъ.
Збит, -ту, м. = збитки.
Карбовка, -ки, ж. = карбівка 3. Оселедців щось не беруть люди, а рибою карбовкою ми визволились.
Лима́нський, -а, -е. = лиманний 1. Ой що узяв Дніпр та свою волю: свої бережки промиває, а лиманські коси засипає.
Новоженець, -нця, м. Новобрачный.
Скребло, -ла, с. Скребница.
Ціп I, -па, м. 1) Цѣпъ для молотьбы хлѣба. За ціп та на тік. Брехати — не ціпом махати. 2) ціпи в'язати. Ссориться. 3) ціпом їхати. Ѣхать двумя лошадьми, вмѣстѣ впряженными, изъ которыхъ одна маленькая другая большая. 4) Порода большихъ грушъ. Ум. ці́пик.
