Випалювати, -люю, -єш, сов. в. випалити, -лю, -лиш, гл. 1) Выжигать, выжечь. А винограду нащо стілько випалив? 2) Стрѣлять, выстрѣлить, выпалить, дать залпъ. Випалив, і лях схилився набік.
Віджати Ii Cм. віджинати.
Вологнути, -ну, -неш, гл. Влажнѣть.
Гидливість, -вости, ж. Брезгливость, чувство отвращенія. І гидливість, і зненависть.
Дишкула́, -ли, ж. = Дишкант.
Курникати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать, бормотать. Один тілько під лавою конфедерат п'яний не здужа встать, а курника, п'яний і веселий. А за ними сліпий волох... шкандибає, курникає.
Невидющий, -а, -е. Не видящій, слѣпой. Невидющими очима мов сонце побачив.
Позакидати, -да́ю, -єш, гл. Забросить, закинуть (во множествѣ). В мене в багато чобіт, що я позакидав нагору. Персні позакидали в воду. Позакидали голови, насилу на їх держались шапки.
Спроста нар. Спроста. Уже ж то не спроста в його такий жупан.
Шептуха, -хи, ж. = шептуня. Я баба шептуха од злого духа.
