Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чаїник

Чаїник, -ка, м. Въ сказкѣ: птенецъ пигалицы. Двадцять качиних дітей, а одно чаїне. От чаїник і каже.... Чуб. II. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАЇНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАЇНИК"
Нездібний, -а, -е. Неспособный. Желех.
Повісемце, -ця, с. Ум. отъ повісмо.
Попит, -ту, м. Спросъ. Він було сам без загаду своє діло справляє; а без попиту ніде тобі в світі і на малий час не одгодиться. Васильк. у.
Поприпікати, -ка́ю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Розсмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Разсосать.
Старостити, -рощу, -стиш, гл. Быть сватомъ. Вх. Лем. 470.
Уточити Cм. уточувати.
Хламидниця, -ці, ж. Босячка. Кобел. у.
Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір. Гол. II. 657.
Шрубок, -бка, м. Ум. отъ шруб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАЇНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.