Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чалий

Чалий, -а, -е. Изсѣра-коричневый (масть). Тоді дав мені пан коня чалого. Чуб. V. 1065. Запряжу тобі чалу кобилу. Грин. II. 281.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАЛИЙ"
Будженина, -ни, буджениця, -ці, ж. = бужанина 1. Вх. Зн. 4. Шух. І. 37.
Гуцу́лка, -ки, ж. 1) Жительница гуцульщини. Желех. 2) Родъ народной пѣсни, напѣва. Желех.
Долуба́ти, -ба́ю, -єш, гл. = длубати. Почав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе. Грин. ІІІ. 336.
Забезви́нно
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити. Желех.
Незвичний, -а, -е. = незвиклий.
Повнота, -ти, ж. Полнота. Жадає, щоб швидче явилась у повноті краса миру. Кв.  
Погрібняк, -ка, м. = погребник ? Канев. у.
Сопти, -пу́, -пе́ш, гл. Сопѣть. Сопе, як ковальський міх. Нол.
Сторцом нар. = сторч 2. Цеглу ставити сторцом, чи класти плазом. Кам.-Под. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.