Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чарівницький

Чарівницький, -а, -е. = чарівничий. К. (Желех.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАРІВНИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАРІВНИЦЬКИЙ"
Визивка, -ки, ж. Брань, ругательныя слова. Вх. Лем. 397.
Греци́ло, -ла, с. Квасцы. Шух. І. 254. Cм. Галун.
Доброхі́ть нар. Добровольно. Не підеш доброхіть — силою поведемо. МВ. І. 73. А він то (Сомко) не таківський, щоб оддав доброхіть булаву. К. ЧР. 329.
Пороскипатися, -паємося, -єтеся, гл. = пороскипати.
Прихмарно нар. Довольно пасмурно. Тоді було прихмарно. Новомоск. у.
Скреготання, -ня, с. 1) Скрежетаніе. 2) Стрекотаніе.
Словечко, словечечко, -ка, с. Ум. отъ слово.
Соборець, -рця, м. 1) Ум. отъ собор. 2) Собраніе священниковъ и всего причта по благочиніямъ для исповѣди и причащенія во всѣ 4 поста. О. 1862. IX. 50.
Цапина, -ни, ж. 1) Козлятина, козлиное мясо. 2) Козлиный запахъ. Воня цапиною.
Шовкунець, -нця, м. Сапожный инстручентъ = токмачка. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАРІВНИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.