Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чабанити

Чабанити, -ню, -ниш, гл. = чабанувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАБАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАБАНИТИ"
Автенти́чний, -а, -е. Достовѣрный, подлинный. Що більш довідуватимемось про неї, (старовину українську) з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед очима нашого духа. К. Досв. [изд. 1876]. 3.
Жупа́ння, -ня, с. соб. отъ жупан. На що ж ти, моя доню, вважала, що ти того запорожця сподобала? На жупання, моя мати, на жупання. Чуб. V. 340.
Крас, -су, м. = краса. Вдовонька не дівонька, не дівочий крас. Чуб. V. 71.
Ладуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Грузиться, нагружаться.
Перемітуватися, -туюся, -єшся, гл. 1) Перебрасываться. Всі мовчали й ждали, вряди-годи перемішуючись кількома словами. Левиц. І. 332. 2) = перекидатися 7. (Чарівниці) перемітуються в кота, пса. МУЕ. III. 46.
Пліва, -ви, ж. Плева; мездра. Шух. І. 253. Ум. плівка.
Поворочуватися, -чуюся, -єшся, гл. = повертатися. Олена усюди по господарству поворочувалась. Кв.
Попосидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть долго. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись. Г. Барв. 498.
Роспустний, -а, -е. 1) Распущенный. Федьк. Пов. 6. Добре, що у тебе діти не роспустні. КС. 1882. X. 57. 2) Развратный.
Стовбатий, -а, -е. Имѣющій форму столба. Коси поприлипали до його стовбатої голови. Левиц. І. 133.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАБАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.