Блучка, -ки, ж. = волічка.
Винничок, -чка, м. Ум. отъ винник.
Го́рличко, -ка, с. Ум. отъ горло.
Капелиста, -ти, м. Музыкантъ. А ви, пани капелисти, танцю мі заграйте. А заграйте, капелисти, та не дуже дрібно.
Лановий, -а́, -е́ 1) Поземельный.
2) м. Надсмотрщикъ за полевыми работами. А потім ягнята приснились у житі; лановий біжить та б'є мене добре і ніби, проклятий, свитину здирає. Дівчата на луці гребли... Найкращая з всього села, давненько вже у яр пішла, узявши глечик, та й не має: а лановий і не шукає, мов і не бачить.
3) Полевой сторожъ. Тпрру! — став жид під коливоротом. Лановий, постогнуючи, виліз з куріня ворота відчиняти.
Лю́бий, -а, -е. 1) Милый; пріятный; хорошій. Бжола летить на любий цвіт. Розмова моя люба та мила. Любого гостя весною частують медком, а в-осени молочком. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. 2) Возлюбленный. Ізійшов голос із небес: Ти єси син мій любий, що я вподобав. До любої небоги нема далекої дороги. 3) Любовный. У любий місяць уродилась (про дівчину, котру всі кохають). Ум. любенький, любесенький. Тіточко наша любенька, не кидай нас. Там така любісінька дитина.
Наштопатися, -паюся, -єшся, гл. Наброситься, накинуться, напасть. Почув, що драча завелась, прибіг туди й він і зараз наштопавсь на Семена, та й давай його удвох місить.
Обвідьмитися, -млюся, -мишся, гл. Сдѣлаться вѣдьмой, колдуномъ.
Пшеничниця, -ці, ж. = пшенишниця.
Світлуха, -хи, ж.
1) світлуха. Древесно-уксусная кислота, получаемая при гонкѣ смолы и дегтя. Ум. світлушка.
2) мн. світлухи. Раст. Carthamus tinctorius L.
