Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвеник

Цвеник, -ка, м. Хвастунъ. Воронеж. губ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВЕНИК"
Вишептати Cм. вишіптувати.
Голець, -льця, м. Раст. Avena nuda L., овесъ голый. Вх. Пч. II. 29.
Ді́вчин, ді́вчинин, -на, -не. Дѣвушкинъ. Що любив і кохав, собі дівчину мав як зіроньку ясну, та за дівчиними та за ворогами покидаю нещасну. Мет. 24. Ой ішов же я через дівчинині сіни. Чуб. III. 174.
Каменний, -а, -е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці. Коцип.
Качалка, -ки, ж. 1) Скалка для раскатыванія тѣста и бѣлья. На річці попрала, качалкою покачала. Чуб. 2) Катокъ для укачиванія полей.
Ма́ндра, -ри, ж. Раст. ? КС. 1893. VII. 79.
Переложення, -ня, с. = перекладання, 1, 3.
Півбочок, -чка, м. Полубоченокъ. Желех.
Спроста нар. Спроста. Г. Барв. 326. Уже ж то не спроста в його такий жупан. Греб. 390.
Стараскатися, -каюся, -єшся, гл. Слѣзть, стащиться. Стараскались піп і попадя з горища.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.