Да́вній, -я, -є. 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Вони не так старі, як давні. В давній дуже жив він вік. 2) Древній, старинный. Дві церкви, — одна мурована висока, друга дерев'яна і давня сильно. В давні времена, як ходив по землі Бог з Петром і Павлом. Да́вня річ, да́вня давнина́. Давно минувшее. 3) Прежній. Давні пригоди боронять від шкоди. Шапка сива, виступка козацька настояща, ще давніх козаків.
Залізя́ний, -а, -е. Желѣзный. Де твоя лопатка залізяка? Загадка: Вовчок залізяний, хвіст конопляний (голка).
Несталий, -а, -е. Непостоянный, измѣнчивый.
Ночувати, -чую, -єш, гл.
1) Ночевать. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Там, де хата тепленькая, де дитина маленькая, — там я буду ночувати дитиночку колихати. чи здорові ночували? Хорошо-ли провели ночь? (Утреннее привѣтствіе).
2) Спать вмѣстѣ дѣвушкѣ и парню. Уже Василь одкинувсь од Марини, — ночує з Галькою.
Обезлюдити, -джу, -диш, гл. Обезлюдить.
Овін мѣст. = він. Взяв овін княнейку попід білі бочки.
Променистий, -а, -е. = промінистий. Веселого променистого ранку.
Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая.
Скупити 2, -плю́, -пиш, гл.
1) Cм. скупати.
2) Cм. скуповувати.
3) = скупувати. Тоді скупи, коли на дні, а не з вершечку.
Темність, -ности, ж.
1) Темнота, неясность. Стала йому дівчина за світло й за темність.
2) Слѣпота.
3) Невѣжество, невѣдѣніе. Мою темність осіяєш.
