Вищербитися, -блюся, -бишся, гл.
	1) Зазубриться, получить щербину.
	2) Выйти изъ ряда, изъ числа. Тепер уже всі будемо за вас. — А може й не всі, може хто перейде на другий бік? — Ні, вже не вищербиться більш ні один.                         
                        
                                                
                          
	Джига́ло, -ла, с. = Джоґа́н. 
                        
                        
                                                
                          
	Жиро́ванє Cм. жирування.
                        
                        
                                                
                          
	Завива́ння I, -ня, с. 1) Завиваніе, свиваніе. 2) Обмотываніе, обертываніе. 3) = завивайло. Глянь на поріг, діво, несуть твоє дім: білеє завивання, вішне покривання. Свад. п.  Ой твій братець із віком іде і біле завивання у віці несе.  Ум. завива́ннячко. 
                        
                        
                                                
                          
	Здобува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. здобу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. Добывать, добыть что, раздобывать, раздобыть, разжиться на что. Здобувся добре сіромаха.  Употребл. по большей части съ предл. на: на кращі почуття і задуми здобутись. 
                        
                        
                                                
                          Кропівник, -ка, м. У гуцульскихъ древорубовъ: рабочій, поливающій водой деревянный желобъ, но которому съ горы внизъ спускается дерево.                         
                        
                                                
                          Незмовлений, -а, -е. 	Невыразимый, несказанный.                        
                        
                                                
                          Перехмарити, -рить, гл. безл. О тучахъ: разойтись.                        
                        
                                                
                          Сприскати	Cм. сприскувати.                        
                        
                                                
                          Шеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Передъ помоломъ обдирать шелуху на зернѣ. Мельник меле, шеретує.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          