Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвайка

Цвайка, -ки, ж. Длинная жердь, которою плотовщикъ въ случаѣ надобности придерживаетъ плотъ у берега. Шух. I. 182. Вх. Зн. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВАЙКА"
Відвічальний, -а, -е. Отвѣтственный. Желех.
Драбина́стий, -а, -е. = драбинястий.
Завдяча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Благодарить, приносить благодарность.
Маршалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Занимать должность маршала.
Мосць, -ці, ж. = мость.
Пересапувати, -пую, -єш, сов. в. пересапувати, -пую, -єш, гл. Наново полоть, выполоть сапою.
Підлатати Cм. підлатувати.
Потурнацтво, -ва, с. 1) Ренегатство, принятіе турецкой національности и ислама. 2) соб. Ренегаты (отуречившіеся). Обманював... сонне потурнацтво над Босфором. К. Дз. 75.
Рицарь, -ря, м. = лицарь.
Убезпечення, -ня, с. Обозпеченіе, обезопашиваніе. К. Кр. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.