Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвайка

Цвайка, -ки, ж. Длинная жердь, которою плотовщикъ въ случаѣ надобности придерживаетъ плотъ у берега. Шух. I. 182. Вх. Зн. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВАЙКА"
Багатшати, -шаю, -єш, гл. = Багатіти.
Волочище 2, -щі, ж. Ув. отъ волока.
Жалиця, -ці, ж. Насѣк. Жигалка, Stomoxys. Вх. Пч. І. 7.
Наві́двечір нар. Передъ вечеромъ. Гал.
Наміркува́тися, -куюся, -єшся, гл. Надуматься.
Подознаватися, -наємо́ся, -єте́ся, гл. Дознаться (о многихъ).
Полошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пугаться. Тільки минув міст, зараз зачали ся коні полошити. Драг. 46.
Ріпник, -ка, м. Работникъ, добывающій нефть. Желех.
Сколихнути, -хну, -неш, гл. Восколыхнуть, качнуть.
Тонісінько нар. Очень, чрезвычайно тонко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.