Дівошлю́б, (дівослюб), -ба м. 1) Сватъ. 2) Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ, напр. въ Кобр. у. Дай мені, Боже, од батенька вийти, до свекорка прийти, — бо вже мені докучили части дівошлюби столи устилаючи, кубочки сповняючи. Cм. Злюбини.
Запро́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. запро́датися, -да́мся, -си́ся, гл. Продаваться, продаться кому; предаться на чью либо сторону изъ корыстныхъ побужденій. Чорт каже до нюю: запродайся мені.
Нічліг, -гу, м. = ночівля. В вечерній зорі тримаєш нічліг.
Обагрянок, -нку, м. = обаринок. Ум. обагряночок. Пішов милий на ярмарок, та й на ярморочок, — принесе мі сорок яблок та й обагряночок.
Ого! меж., выражающее удивленіе. Ого, чудеса! вербовиї колеса.
Пластовець, -вця́, м. Снѣгъ, падающій хлопьями.
Позадниця, -ці, ж. Задняя половина запаски. Cм. задниця.
Пообвішувати, -шую, -єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Пообтоптувати, -тую, -єш, гл. Обтоптать (во множествѣ).
Роздоріжжя, -жя, с. Перекрестокъ, распутье. Знайшли осля знадвору на роздоріжжю. Іде на роздорожжя, де три дороги сходяться.
