Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цаплячий

Цаплячий, -а, -е. = цапиний. Цапляча борода. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАПЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАПЛЯЧИЙ"
Бабник, -ка, м. 1) Сосудъ, въ которомъ пекутъ баби. Cм. баба 21. 2) = бабинець. Подольск. г. Шейк.
Ґард, -ду, м. То же, что и гард.
Джу́лий, -а, -е. Безухій. Джулі вівці. О. 1862. V. Кух. 37.
Дорщ, -щу́, м. и пр. = дощ и пр. Грин. ІІІ. 390. Не проси у Бога дорщу, а проси урожаю. Ном. № 7270. Ум. дорщик. МУЕ. III. 118.
Купчиця, -ці, ж. = купчиха. Зміев. у.
Курбельоха, -хи, ж. Мятель, вьюга. Желех.
Понадсихати, -хаємо, -єте, гл. Подсохнуть (во множествѣ).
Почучверіти, -ріємо, -єте, гл. Захирѣть (во множествѣ). Як ударила спека, так мої огірки й почучверіли.
Програ, -ри, ж. Проигрышъ. Ровен. у. Люби ігру, люби й прогру. Ном. № 12591.
Скотарик, -ка, м. Ум. отъ скотарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦАПЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.