Буйко, -ка, м. Имя собаки въ сказкѣ. З косток бичка вируіс чуйко і буйко, да такі здорові да гладкі собаки.
Ґратча́стий, -а, -е. 1) Рѣшетчатый. 2) Клѣтчатый.
Запліта́ння, -ня, с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання.
Козарька, -ки, ж. Загонъ, сарай для козъ.
Нудьга, -ги, ж.
1) Тоска, скука.
2) нудьга-чоловік. Скучный человѣкъ. Семен це нудьга-чоловік. Cм. нуд, нудота.
Підпідьомкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о перепелѣ). У долині недалечко підпідьомка перепелиця.
Понестися, су́ся, сешся, гл. Понестись. Счеплються руками і мене вхоплють та й понесуться, регочучись, аж земля гуде.
Прославен, -вна, -не Прославленный. Славен-прославен молодець Івашко, йон прославився на три городи.
Стіг, сто́гу, м. Стогъ. Коли сіно в стозі, то забув о бозі. Козакова пшениченька в стозі. Ум. стіжо́к, стіжечок, стоженько.
Чабарашка, -ки, ж. = чеберячка. У Головацкаго: родъ пѣсенки. Поскачу чабарашки, лізу по під стіл рачки.
