Дворяни́н, -на, м. 1) Дворовый человѣкъ. Дізналися дворяне та панськії козаки. Ой мати криминина, чорні очі в дворянина. 2) Дворянинъ. На безлюдді й Хома дворянин.
Дерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать, трещать.
Дошку́льний 1, -а́, -е́. = дошкульний. Нагачєка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка.
Кішкарь, -ря́, м. Названіе одного изъ играющихъ у плаза.
Перешукати Cм. перешукувати.
Підмила, -ли, ж. Илъ.
Повершити, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Окончить дѣло. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам.
2) Превзойти. Я завтра мабуть і вас повершу спати. Отже ж дарма, що цей бичок менший, — а він більшого за літо повершить.
Порадуватися, -дуюся, -єшся, гл. Порадоваться. Німці не порадуються нашому безголов'ю.
Сінце, -ця в., Ум. отъ сіно.
Тротовина, -ни, ж. Опилки древесныя. Cм. трина.
